понедельник, 24 марта 2008 г.

Украина - однозначно

Поле пшеницы
















Україна

Коли земля лише створилась,
і сонце по небу пішло,
тоді душа і народилась
народу вільного сього.
Людина встала вже на ноги
й зробила перші свої кроки,
прийшла до нас
на землі нині наші
й звела хати у темній хащі.
Крізь полум'я народів світу
пробирались племена
між горами, із-під граніту.
А земля гукала їх
й гукала їх, стона, співа.
Були тут скіфи, кімерійці,
анти, гуни і авари,
сармати, готи і трипільці,
поляни, а також болгари.
З'явились звичаї, обряди.
Традиції, формуючись,
зробили з землі рідну мати.
Ех... Мов грали на сопілці,
гули джмелі та бджоли
на калиновій гілці -
тоді і народились українці.
У формуванні нації, держави,
що говорили, ми не знали,
бо помилок зробили море,
що принесло нестримне горе
в дім кожного, але тепер
час затишку помер.
І всі пішли проти вояк,
що не спинити їх ніяк.
Ішли літа – нова держава
на захист волі слова стала.
Були з Варшавою й Москвою.
На тому місці, де я стою,
лилася кров, ішли бої -
країна рученьки свої
тягнула к сонцю за теплом.
І стан державний перемінний,
й буремний шлях наш за вікном
скріпив у нації єдиний
потік думок. А загалом
ми незалежність зараз маєм,
хоч урядовців весь час лаєм.
А що ми мали? Що було
в руках народу вільного того?
Да те для нас і не ново,
що незалежність – це папір,
який тлумачити могли
кому як до снаги,
як заманеться. І ніяких мір
тут прийнято не буде,
бо народ – ніщо, забуде.
Та боротьби дух ще живий!
І наче вчора за новий
вступились шлях. Ми до свободи
крізь ту цензуру вічну йшли,
й з вогнем в серцях всі ми змогли
перемогти. Ці нагороди
і захистив революційний дух,
що за часів Франка іще не вщух.
Шевченко, величний мудрець країни,
пишався б результатом
досягнень кожного з народу України.
Ми так сумуємо за нашим татом,
родителем свободи, мови, знань,
хто зупинив потік благань
народу до панів, до влади.
Тепер не буде зради!
Тепер творцями стануть ті,
хто націю формують на межі
між двох вогнів.
Ще пару літ чи днів
і підем ми щасливою тропою!
О, Україно-мати, ми з тобою!

Julia Potapenko

Комментариев нет: